Що таке партисипативні театральні практики і як вони можуть впливати на зміни в суспільстві?
14 травня під час майстер-класу джокерки театру пригноблених – Яна Салахова та Наталія Тітійова продемонстрували студентас та студенткам акторського та театрознавчого відділень факультету культури і мистецтв ЛНУ ім. Івана Франка як типові акторські вправи та ігри, можуть застосовуватися в роботі з не-акторами для формулювання соціально значущих проблем та знаходження способів їх вирішення через гру.
“Це неймовірний досвід, коли ти можеш втрутитися у виставу та змінити хід подій. Це усвідомлення, що мої дії мають вплив!” – натхненно поділилася своїми враженнями одна зі студенток та учасниць презентаційного майстер-класу з форум-театру.
Після майстер-класу Яна Салахова разом Наталією Тітійовою представили студентській та викладацькій аудиторії український переклад книги австрійської культурної активістки та джокерки Біргіт Фрітц “InExActArt. Аутопоетичний театр Аугусто Боаля” , здійснений за підтримки ГО Театр змін та співзасновниць української Школи театру пригноблених. .
“Гра в житті і на сцені допомагає нам знайти стабільність серед нестабільності, створює відчуття колективного духу, дозволяє нам протистояти нашим травмам, розповідати і реконструювати наші історії, часто за межами офіційного наративу, і ми дізнаємося, хто ми є і ким ми можемо бути, це натхнення, яке надихає НАДІЮ”, – пише в передмові до своєї книги Біргіт Фрітц.
Книга не лише описує досвід Брігіт та її міжнародних колег в роботі із складними соціальними проблемами через театральні практики, але й включає в себе розділи, написані українськими джокерками, що робить її особливо цінною для розуміння українського контексту практики методу.
Саме поняття InExActArt важко піддається перекладу українською. Англійське “inexact” – неточний, невизначений лише віддалено передає величезний спектр театральних інструментів, вправ та методів, які практики та практикині в усьому світі використовують для того, щоб будувати діалог в спільнотах, досліджувати, трансформувати та промовляти вголос складні та болючі соціальні проблеми.
“Art” – це мистецтво, але мистецтво, яке виходить далеко за межі формальних чи неформальних театрів, оселяється в містечках для людей з досвідом внутрішнього переміщення, серед матерів дітей з інвалідністю, жінок, що потерпають від домашнього насильства, молоді, що шукає способу докричатися до старших. Це – вистави, які грають не-актори_ки і які перетворюють глядачів_ок на співавторів_ок та співучасників_ць дійства. Вистави, що можуть переростати в акції прямої громадянської дії.
Чи на часі таке соціально ангажоване мистецтво в Україні сьогодні? Чи готова сучасна українська театральна спільнота до такого рівня відкритості та відвертості з аудиторією? Чи готова аудиторія, змучена війною, побачити себе на сцені без прикрас та ідеалізації, в усьому спектрі нерозв’язаних питань, важко вирішуваних проблем та соціальних розривів?
Презентація та обговорення книги підняли величезний пласт питань, що заслуговують на змістовну та виважену дискусію в різних колах. “Театр Змін” уже готує таку дискусію в Києві в червні та запрошує приєднатись всіх охочих.
Слідкуйте за нашими повідомленнями в соціальних мережах та на сайті. Пишіть нам на пошту, або в приватні повідомлення.
Книгу Біргіт Фрітц можна замовити, заповнивши цю форму