На фото Владислава Крижна, співзасновниця Школи театру пригноблених

Менторство є природним процесом передачі знань

В цьому блозі Владислава Крижна, співзасновниця Школи театру пригноблених поділилася своїми роздумами про менторську програму Школи та про менторство в українській культурі загалом.

“Учень/-ця — це не посудина, яку треба наповнити, а смолоскип, який треба запалити”, Плутарх.

Наявність в житті та професійному розвитку людини, яка є досвідченішою, обізнанішою, може поділитися своїми знаннями – великий скарб. В такому разі, ви можете отримати той досвід, який роками через досягнення та помилки здобувала ця людина, не проходячи її шлях, а взяти одразу перевірені роками, досвідом стратегії та алгоритми.

Менторство – безумовно, інструмент професійного розвитку, джерело інформації та відповідей на питання, які у вас виникають, під час опанування нової професії , сферу діяльності або методики.

Менторство в культурі – це можливість проаналізувати свою діяльність, побачити результати своєї роботи, подивитись через менті з боку на діяльність, яку ви самі проводите у суспільстві, пірнути вглиб творчого потенціалу іншої людини та збагатитись, разом з іншим виміряти цінність тих мистецьких, культурних продуктів, які з’являються під час взаємодії.

Українська школа театру пригноблених (пригноблення – вплив на іншого/-шу, який ґрунтується на інституційному або структурному насильстві; тиск, несправедливе обмеження прав та дій інших кимось) два роки тому запровадила менторство, як один з етапів навчання методиці форум-театру. Мета Школи передати знання та досвід про методику таким чином, щоб студенти та студенти/-ки стали провідниками та провідницями методики у своїх спільнотах: проводили майстерні на актуальні теми, створювали вистави та організовували відкриті заходи – форуми, працювали з групами, які найбільше цього потребують. Засновницями Школи є шість джокеок, практик_инь методики: Владислава Крижна, Яна Салахова, Алла Мельничук, Аня На, Лариса Головко, Наталія Тітійова.

Театр пригноблених – естичний, гуманістичний рух, а також система ігор, вправ та технік, яку заснував бразильський режисер, театралАугусто Боаль. Створюючи форум-вистави учасники та учасниці майстерень, вони виступають у ролі сценаристів/ок, режисерів/ок та акторів/ок. В основу драматургії закладається конфлікт, що ґрунтується на порушенні прав та гідності людини. Мета демонстрації та форуму полягає в тому, щоб критично осмислити реальність, знайти можливості для діалогу, позитивних змін.

Форум-театр є комплексною методикою, що має філософське підґрунтя, структуровану теорію, а також багаж практичного досвіду з великою кількістю особливостей та деталей. І коли ми запланували, що нові зацікавлені люди прийдуть навчатися на джокерів/-ок (прим. так називають тренерів та тренерок, ведучих майстерень та форуму згідно з методикою), то швидко дійшли висновку, що самого навчання недостатньо, аби людина могла зробити перші кроки у практиці методики, провести власний захід. Викристалізувався задум запровадити обов’язкову менторську підтримку. І тільки після цієї взаємодії та спільних заходів студент/-ка можуть отримати сертифікат про проходження навчання у Школі.

В рамках Школи студентам після навчальних блоків теорії та практики, пропонуємо пройти піврічну менторську програму, яка містить не менше п’яти онлайн зустрічей по півтори години та можливість проведення разом з менторкою повноцінної майстерні з форум театру.

Менторська підтримка в рамках методики Театру пригноблених є тематично вузькоспрямованою та залучає тільки тих менторок, які мають кількарічний досвід практики методики. Взаємодія менторки та менті насамперед будується на запиті, який надходить від студента/-ки та його/її мотивації, готовності отримати підтримку, бажанні провести власну майстерню з форум-театру. Далі, менторство вибудовується на глибокій системній комунікації та індивідуальному підході за наявності розроблених алгоритмів надання менторської підтримки.

Результатами взаємодії менторки та менті є організовані спільні майстерні або заняття з форум-театру, де вони разом розробляють програму і проводять захід. Часто трапляється, що у менті є також потреба отримати консультаційну підтримку щодо логістичних питань та особливостей організації заходів форум-театру. Звісно, в цьому делікатному процесі взаємодії двох людей навколо методики, трапляється так, що менті може не дійти до майстерні, попросити змінити менторку або сама менторка ініціює такі зміни. В менторському процесі вся робота та взаємодія передусім розглядається, як досвід, який важливо проаналізувати, усвідомити та зробити висновки.

Окрім цього, особливість менторства у форум-театрі в тому, що в основі лежить прояв творчого потенціалу, як менті, так і менторки, і важливо знайти ті форми взаємодії, де все ж таки ідея менті максимально отримуватиме свою реалізацію та підтримку. Але, безумовно, обмін досвідом та збагачення йдуть з двох сторін цього процесу.

Менторська підтримка надає можливості швидкого зростання та розвитку, відповідає цілям і цінностям мультиплікації, які засновниці Школи вкладали в концепт її розвитку. Але розмова про виклики та ризики менторської підтримки, теж заслуговує на увагу.

Менторство – це індивідуальна системна робота. В менторському процесі велика кількість часу, енергії, уваги та досвіду вкладається в одну людину, яка в теорії надалі має практикувати методику та проводити заходи із завершення менторства . Але так трапляється не завжди. І шлях нових джокерів/-ок може завершитися, ледь розпочавшись… Через різноманітні причини, ваш_а менті, випустившись зі Школи, відкладає нещодавно здобуті навички “в стіл” і мультиплікація знання обривається на цій людині. Тоді постає питання : а чи було доречним вкладати стільки ресурсів у студента/-ку, в якому/-кій методика не знайшла свого продовження?

Ймовірна інша ситуація, коли людина прагне практикувати методику, але з’являються виклики – чи зможе тепер вона впоратися сама? Хто відповість на її запитання? Особливо, якщо в рамках вашої діяльності вже не заплановані ресурси на надання підтримки після завершення менторської програми. В цьому разі, питання чи практикуватиме наш/а студент/-ка методику, є не менш актуальним. В таких випадках розвиток та підтримка професійної спільноти може зменшувати ризики, сприяти подальшій комунікації, обміну досвідом через інших формат взаємодії.

Усвідомлено розуміючи всі можливості та ризики у менторстві, воно залишається вдалим способом передати знання, коли просто хочеться ними ділитися. Людство з покоління в покоління передає власний досвід і ця потреба закладена в нас на рівні інстинктів. Менторство підтримує ідею розвитку разом із людьми з іншими досвідами, підходами й тому є доречним способом для розвитку та зростання експерта/-ки, зокрема. Передаючи свій досвід та знання через менторський процес, ви можете віддати те, що хочеться і рухатися далі.