Майстерня з форум-театру часто починається з запиту, коли є бажання опрацювати складну ситуацію через мистецтво, театр, символи та метафори. Також така майстерня може початись з ідеї – поділитись досвідом, показати методику, створити простір для спільного творення, сприяти соціальній згуртованості.
У форум-театрі простір стає місцем зустрічі, де всім присутнім пропонується бути у процесі співтворчості та діалогу. У цьому просторі мало готових відповідей і багато питань. Адже сам Аугусто Боаль казав, що “форум-театр починається тоді, коли він завершується” і “якщо після вистави у вас виникло більше питань, ніж відповідей, форум-вистава досягла своєї мети.”
Під час майстерні та показу люди активно діють та приймають рішення
На майстерні група людей з різними або схожими досвідами створює колективну канву реальності з історій, які живуть навколо нас, які бентежать їх та не залишають байдужими. Учасники та учасниці майстерні це суб’єкти, які приймають рішення про хід сюжету форум-вистави, обирають ролі, з якими їм доведеться “подружитись” на деякий час, або такі ролі, досвід та історія яких є незвичними, чужими в реальності і які дають можливість пережити новий досвід.
На показах форум-вистав глядачі не є пасивними спостерігачами. Вони можуть вийти з глядацького залу, наче з тіні, і вплинути на хід історії, що відбувається на сцені: зробити так, щоб справедливості стало більше, зменшити страждання, віднайти гармонію у стосунках, або зменшити тиск для головного героя тощо.
Спільна творча взаємодія потрібна для переосмислення в часи потрясінь
Спільне творення у форум-театрі – не є метафорою та перебільшенням, а є конкретною дією. Як учасники майстерні, так і глядачі на форумі вносять у процес свій досвід, надії, ідеї, страхи та бажання. На цьому грунтується весь процес, адже заготовленого сценарію розвитку подій немає. Історія твориться тут і зараз. І це – творча дія в моменті, що схожа з річкою, яка тече та не зупиняється.
Особливої ваги такий спосіб театральної, творчої взаємодії набирає у суспільствах, що переживають кризи, потрясіння, руйнування звичних систем та світоглядів. Часто слів буває недостатньо або їх немає, щоб висловити почуття та ідеї. Театральна дія допомагає говорити тілом, жестами, мімікою, скульптурами, малюнками та інсталяціями.
Форум-театр створює простори, де повертається надія
Форум-театр не діє миттєво, рідко дає швидкі рішення. Це швидше інструмент більш тривалих трансформацій. Форум-вистави говорять через окремі деталі та символи, висвітлюють шар системних, культурних установок та патернів. Але, за словами однієї з учасниць недавньої майстерні з форум-театру у Кропивницькому Лілії Марченякової (м.Краматорськ, Донецька область, простір “БезМеж), “метод може створювати простори, де повертається надія”. Учасниця наголошує, що “приходить розуміння того, що проблеми у житті дійсно можна вирішити і ти не один такий з цим важким тягарем. І важливо, що не рідко є ті, хто готовий допомогти. Завдяки форум-театру опиняєшся в безпечному просторі, граєш, експериментуєш, проявляєш і відчуваєш емпатію, можеш творити.”
Форум-театр дає простір пропрацюванню як спільних так і особистих сценаріїв
У форум-театрі важливими є не тільки соціальні виклики та події, які в художній спосіб обігруються на сцені. Важливі також індивідуальні, внутрішні почуття та трансформації, що відбуваються з акторами та акторками. Форум-вистава та її сценарій – це продукт спільного творення, але в якому, разом з тим, мають місце і особисті сценарії, патерни, які люди можуть переглядати та подивитись на себе зі сторони, на свої реакції, стратегії дій.
У процесі спільного творення у форум-театрі можна створити не тільки ідеї рішень соціальних проблем, трансформацій конфліктів, а і потенціал до відповідальності, суб’єктності, основи для формування довіри, емпатії, можливості надавати взаємопідтримку та додати свій внесок до гуманізації суспільства, іншими словами до “олюднення людства”, на чому наголошував Аугусто Боаль, як на важливій місії театру пригноблених.
Авторка: Владислава Крижна, джокерка театру пригноблених.