23 лютого голова ГО “Театр Змін” Яна Салахова взяла участь в дискусії “Трансформація конфліктів серед населення в контексті війни, що триває”, в рамках Cafe Kyiv. Це – масштабний захід в Colosseum Berlin, організований Konrad-Adenauer-Stiftung з 100+ партнерами, де тисячі гостей з політики, науки, культури та інновацій обговорюють свободу, безпеку й відбудову України.
Публікуємо повний текст промови Яни :
Перш за все, я хотіла би подякувати організаторам Cafe Kyiv та всім, хто створив цей простір для діалогу про виклики та складні проблеми, з якими Україна стикається щодня.
Рівно в цій годині – 9-тій ранку в Україні відбувається щоденний ритуал вшанування пам’яті українських солдатів, які віддали своє життя, захищаючи нашу країну. Це служить постійним нагадуванням мені та моїй організації про ціну, яку ми платимо, та про головний виклик, з яким ми стикаємося: гарантування безпеки, необхідної для продовження нашої роботи в різних куточках України.
Ми дякуємо нашій армії за те, що вона надає нам можливість працювати з людьми, допомагаючи їм знаходити спільну мову, попри дуже різний досвід війни, який вони проживають. Зокрема, ми спостерігаємо зростання розривів:
- між тими, хто залишився, і тими, хто виїхав з країни;
- між цивільним досвідом та реальністю солдатів на передовій;
- між тими, чиї партнери перебувають на фронті або в полоні, і тими, хто не поділяє цього тягаря.
Усім їм потрібен простір, де їхні історії можуть бути почуті та прийняті на рівні контакту “від людини до людини”.
Як «Театр змін» вирішує це питання? Ми не просто говоримо про проблеми, ми репетируємо рішення. Ми використовуємо «театр пригноблених» (ТП) — партисипативну методологію, яка працює в громадах, що стикаються з дискримінацією, поляризацією та порушеннями прав людини.
Коли ми працюємо в місті, де ВПО та приймаючі громади сперечаються через спільні ресурси, ми проводимо форум-виставу, створену самими ВПО. Ми показуємо сцену реального невирішеного конфлікту. Потім робимо дещо радикальне: запрошуємо глядачів_ок зупинити виставу, вийти на сцену та замінити головного героя. Таким чином, ми створюємо простір для діалогу між різними людьми, присутніми під час вистави, які разом шукають рішення.
Цей простір для діалогу може буквально змінити життя. Ми бачили це на переконливих прикладах:
- Особисте зцілення: жінка-ВПО після майстерні прийняла складне рішення дозволити своєму синові завести кота, незважаючи на те, що жила в орендованій квартирі та стикалася з невизначеністю в новій громаді.
- Примирення: після вистави в Житомирі місцева мешканка вибачилася перед жінкою-ВПО від імені своєї громади за упередження та страждання, з якими стикаються переміщені особи.
- Громадянська дія: в Луцьку мати дитини з ментальною інвалідністю під час майстерні висловила стурбованість відсутністю безпечних дитячих майданчиків. Вже за місяць вона та інші матері (дітей з інвалідністю) зібрали підписи та подали публічного листа до влади з вимогою змін. Цей досвід дав їй відчуття, що вона більше не одна, дав сили боротися за права своєї дитини.
Форум-театр – це не лише чудовий інструмент для аналізу конфліктів та розуміння їхньої природи, це – спосіб проявити активну громадянську позицію в ненасильницький спосіб.
Для справжньої єдності потрібно відчувати себе частиною громади. За підтримки наших партнерів з KURVE Wustrow, “Театр Змін” розвиває Українську школу театру пригноблених. Наша мета – залучити мультиплікаторів цього методу до кожного регіону України, від Сум до Ужгорода.
Після нашого четвертого випуску, маємо джокерів_ок у 13 регіонах. Крок за кроком ми вчимося будувати мережу практиків_инь театру пригноблених, які можуть виявляти напругу на місцях та створювати простори для її зменшення.
“Театр Змін” робить внесок у посилення стійкості українців, сприяючи згуртуванню громад та поширюючи приклади ненасильницького вирішення конфліктів.
Робота з конфліктами, побудова діалогу та підтримка українців можливі лише завдяки проактивній військовій допомозі нашій армії. Ця допомога є гарантією сталості нашої роботи – роботи, що вже сьогодні створює надійний фундамент для відновлення соціальних стосунків після завершення активної фази війни.