Колаж із шести зображень: групи людей на сцені і в залі, іконки учасників дистанційних заходів в зумі

Відстань в одне рукостискання з Боалем та спільна прогулянка в Карпатах або як минув 2022-й рік для української спільноти театру пригноблених

Представляємо топ-6 найважливіших подій 2022-го року для української спільноти джокер_ок театру пригноблених. Джокерки Яна Салахова, Владислава Крижна, Наталія Тітійова, Лариса Головко, Аня На, Алла Мельничук та комунікаційний менеджер ГО “Театр змін” Марко Діденко обрали найяскравіші фотомоменти року, що минув.

Яна Салахова — лабораторія з театру-газети. Метод, що винайдений в часи диктатури в Бразилії, став першим, з яким спільнота практикинь театру пригноблених почала роботу під час ескалації війни – у квітні 2022-го року

“Це перша подія, яка дозволила відчути театр як власну опору в часи війни” – каже Яна.

Владислава Крижна обрала майстерню “Мистецтво діалогу через форум-театр”, яка відбулася в м. Бар, Вінницької області у вересні.

“Під час майстерні в місті Бар усвідомила, що почала робити майстерні по-іншому — з новими знаннями, досвідом та розумінням” – відзначила Влада.

Для Аня На найважливішою подією була зустріч спільноти у Польщі з австрійською джокеркою Birgit Fritz, що працювала з Аугусто Боалем.

“Тепер між нами з Боалем одне рукостискання” – радіє Аня.

Наш комунікаційник Марко Діденко обрав як головну подію святкування нового року з представниками міжнародної спільноти джокерів.

“Відчув себе частиною великої міжнародної родини, дуже радію, що долучився” – каже Марко.

Наталія Тітійова також обрала зустріч з австрійською джокеркою Birgit, яка поділилася з українською спільнотою своїми знаннями про драматерапію

“Мені дуже сподобалась методика, якою з нами поділилася Біргіт, її підхід до людей і навчання, робота з музичними інструментами, шалями та казками” – згадує Наталя

Лариса Головко відзначила зустріч спільноти в мальовничих Карпатах у грудні, де джокерки вчили й навчалися естетиці пригноблених за принципом — я вчуся, коли навчаю.

“Отримання нового досвіду, нових інструментів, опанування нових методик щодо роботи Театру пригноблених у сприятливих комфортних умовах і раціональному використанні часу. Тісна плідна взаємодія джокерів/ок спільноти”, – ділиться Лариса.

Для Алли Мельничук — це прогулянка з Владою та Яною жовтні в Карпатах.

“Ця прогулянка в горах була для мене про справжню співтворчість. Ми разом гуляли, насолоджувались краєвидами гір і думали про майбутнє. Майбутнє, де є місце для минулого. Майбутнє, де ми пам’ятаємо історії людей, міст, спільнот. І ми разом створювали механізм. Разом планували спільну діяльність” — розповіла Алла.