Травень 2026 року. Микільська селищна територіальна громада Маріупольського району Донецької області — релокована, з тимчасово окупованої території. Люди тут знають, що таке втратити дім, і не з чуток.
Ця громада виграла грант ГО «Театр Змін» на проведення громадського обговорення у форматі форум-театру. Тема — Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією Росії проти України. Точніше: чому люди, які мають право подати заявку, — не подають.
Що таке Реєстр збитків?
Реєстр збитків для України (RD4U) — міжнародна система обліку заяв від фізичних і юридичних осіб та держави Україна щодо відшкодування збитків, завданих російською агресією. Його створила Рада Європи у 2023 році. Станом на сьогодні до Реєстру приєдналися 44 держави та Євросоюз.
Реєстр очікує від 6 до 10 мільйонів заяв — це один із найбільших компенсаційних механізмів в історії. Натомість зараз до нього подано лише 150 тисяч. Прірва між тим, скільки людей постраждали, і тим, скільки людей заявили про це офіційно, — величезна.
Саме цю прірву і взялася дослідити Микільська громада через форум-театр.
Що з’ясувалося під час майстерні?
Перше і найбільш несподіване: половина учасниць та учасників майстерні не знали про існування реєстру. Не ігнорували — просто не знали.
«Я нічого не знала про цю тему — міжнародний реєстр збитків», — зізналась Ольга Мороз, театральна режисерка та учасниця форум-вистави.
Але низька обізнаність — лише верхній шар. Під ним виявилися складніші речі.
Зневіра. Мешканці цієї громади не мають доступу до більшості програм державної підтримки щодо компенсації житла — адже їхнє майно залишилось на окупованій території, де механізм відшкодування досі не працює. Водночас інші категорії громадян можуть скористатися «Є-відновленням» чи державним реєстром збитків. Ця нерівність підриває довіру: навіщо подавати заявку до реєстру через «Дію», якщо держава і так «не допомагає»?
Потреба в живому контакті. Більшість тих, хто таки подали заявку, зробили це під час особистої консультації з юристом. Анкета в застосунку — не те саме, що розмова з людиною, яка пояснить, що відбувається, і побуде поруч у складний момент. Це підтвердили й дві інтервенції у форум-виставу: глядачка і глядач виходили на сцену саме для того, щоб показати — людяне ставлення при наданні консультації вирішує все.
Реєстр як пам’ять і обов’язок
Один із учасників майстерні, Сергій, сказав те, що залишилось у залі надовго після завершення вистави:
Реєстр — це шанс відновити справедливість, який нам подарували полеглі захисники. Подачу заявки можна розглядати як суспільний обов’язок та знак шани і пам’яті про них.
Форум-театр дав цій думці простір. Не лекція, не листівка — а вистава, зупинена в потрібний момент, щоб зала могла перейти від «я не знаю» до «я розумію, навіщо це».
Що змінилося після майстерні?
ЦНАП громади надаватиме консультації мешканцям.
Адвокаційна юристка ГО «Донбас SOS» Тайя Аврам, яка взяла участь у майстерні, навчатиме фахівчиню ЦНАП роботі з реєстром. Відтепер мешканці матимуть доступ до особистих консультацій і супроводу при поданні заявок безпосередньо в центрі життєстійкості громади.
Юристи переосмислили свій підхід.
Віталій Зубик, юрист Норвезької ради у справах біженців в Україні, який особисто взяв участь у виставі, так описав свій досвід:
“Враховуючи ці знання та досвід форум-вистави, юрист може змінити свій підхід до роботи….. зробити послугу чи сервіс ближчою для людей та зрозумілішою.”
Чому це важливо
Форум-театр у цьому проєкті зробив те, що не під силу жодній інформаційній кампанії: він переклав абстрактний реєстр на мову реального людського досвіду. Показав, де ця система не спрацьовує — не через злий умисел, а через брак живого контакту, недовіру та відчуття, що ти знову «між стільцями».
А тоді – дав громаді можливість самій знайти вихід. І громада його знайшла.
Хочете дізнатися, як подати заявку до Реєстру збитків? Понад 20 громадських організацій є партнерами Реєстру і можуть надати вам консультацію. Більше – на сайті реєстру