12-14 серпня у Хмельницькому відбулася майстерня з форум-театру “Глухі можуть все?” у приміщенні Хмельницького обласного музично-драматичного театру імені Михайла Старицького. Участь у майстерні взяли 7 жінок з порушенням слуху та перекладачка жестової мови.
“Ця майстерня є першою в Україні для людей з порушенням слуху. На ній я побачила як можна створювати нові вистави, в яких ми можемо показувати проблеми людей із порушенням слуху”, – описує свої враження від участі у створенні форум-вистави Ольга Бурлака, голова Хмельницького обласного будинку культури УТОГ.
Результатом цього триденного заходу стала форум-вистава, яка звернула увагу на проблеми доступу людей з порушенням слуху до працевлаштування та медичних послуг. Найбільше обговорень у глядачів та глядачок викликала тема кар’єрного зростання:
“У кожного з нас є свої мрії. Мрії, які повинні здійснюватись. Так, ми маємо дипломи, але нас не приймають. Ми приходимо з мрією бути танцівницями в реальність бути прибиральницею.”
“Є такий стереотип, що глухі люди – це проблема. Ні-ні, нам вони не потрібні. Але глухі люди можуть все. Є дуже багато розумних людей. Усі люди допускають помилки. Але чуючим людям дозволяють помилятися більше. А якщо людина нечуюча – одна помилка і одразу ж її виганяють.”
Джокеркою майстерні та показу виступила Лаура Іващенко, громадська діячка та членкиня громадської організації “Освітня допомога”. Для Лаури ведення цієї майстерні є частиною навчання методиці форум-театру, яке відбувається рамках 3ї Школи театру пригноблених за менторської підтримки Ані На, джокерки та співзасновниці Школи.
“Яскраві враження залишилися від методики, яка дозволяє за допомогою вправ та різних змістовних ігор розкритися кожній людині: помічати дрібнички й цінувати себе. На форум-виставі обговорювалися болючі питання і кожен/-на глядач/-ка мали змогу бути не лише актором або актрисою, а й голосом зміни життя глухих”, – каже про свою майстерню Лаура Іващенко.
Форум-театр — театральна методика, заснована бразильським режисером Аугусто Боалем, яка дозволяє створити виставу на основі життєвого досвіду громади про проблему, яка її непокоїть. Вистава завершується на піку конфлікту, щоб дати змогу глядачкам та глядачам втрутитися та запропонувати свої стратегії змін, а отже пошукати відповіді з групою, яка створила виставу і прагне змінити суспільно значущу проблему у своєму місті, громаді, країні. Більше про методику можна почитати тут – https://teatrzmin.org.ua/method#method
Школа Театру пригноблених — це спільна ініціатива спільноти джокерів/ок театру пригноблених, яка наразі реалізується за підтримки громадської організації “Театр змін”. Одна з її ключових цілей – виростити практикинь/-ів театру пригноблених в громадах, які стикаються з проблемами дискримінації та пригноблення в Україні. Більше про Школу – https://teatrzmin.org.ua/shhorichna-shkola-teatru-prygnoblenyh/
